Історична довідка

Якщо їхати з центру Донецького кряжу, серця Донбасу – міста Донецька на захід по трасі Донецьк-Красноармійськ, то в 40 кілометрах праворуч від дороги можна побачити білі багатоповерхові будівлі – це новий мікрорайон міста Новогродівка.

Надзвичайно мальовничий пейзаж заворожує погляд: до міських багатоповерхівок підступає море золотавої пшениці та жовтих соняшників, і на цьому дивовижному фоні в блакитній димці велично височіють копри і терикони вугільних підприємств. Повноту картини довершують чисельні зелені масиви, які захищають сільськогосподарські угіддя та місто від степових вітрів.

Новогродівка – невеличке шахтарське містечко зі своєю 80-річною історією та традиціями. Це – місто доглянутих вулиць та затишних провулків, що потопають в зелені розкішних каштанів, струнких тополь, святково-урочистих ялинок. Все його життя пов’язане з вугіллям – чорним золотом Донбасу, в кожній родині новогродівців є представники шахтарської професії – мужні, сильні люди, обдаровані щирою душею

Місто живе і постійно оновлюється: у центрі міського парку – улюбленого місця відпочинку новогродівців – дбайливі руки наприкінці 80-х років звели чудовий стадіон, розбили алеї. Упорядковано центральну міську площу – місце проведення загальноміських святкових та урочистих заходів. В 1999 році було урочисто відкрито пам’ятник загиблим шахтарям. Всі роботи та їх основне фінансування були виконані трудовим колективом шахти «Росія» під керівництвом директора – Мірумяна Григорія Меліковича. Мальовнича оаза різноманітних зелених насаджень в самому центрі міста – міський сквер, в закладці якого брали активну участь депутати міської ради XVII скликання. В 2001 році в міському сквері було відкрито пам’ятник Великому Кобзарю – Т. Г. Шевченко, який було зведено спільно з територіальною громадою міста Калуш Івано-Франківської області. Для молодят міста стало доброю традицією покладати квіти до цих значущих для кожного новогродівця пам’яток.

Відлік своєї історії місто починає з 1939 року. Саме в цьому році розпочато будівництво шахти № 1 «Новогродівська». Поблизу від будівництва були споруджені дві житлові будівлі байрачного типу для шахтобудівельників. На будівництво шахти і нового селища потягнулись мешканці з навколишніх населених пунктів – Гришино, Желанна, Очеретино та інш.

Віроломний напад німецько-фашистських загарбників в червні 1941 року та окупація Донецького краю перервали мирну працю шахтарів. Матеріальні цінності і людей було евакуйовано. Ті, хто лишивсяна окупованій території, не підкорилися ворогу і чинили опір.

Відступаючи під нищівними ударами Радянської Армії, фашисти підірвали адміністративно-побутовий комбінат і котельню шахти № 1 «Новогродівська», затопили горні виробки, знищили промисловий комбінат, автоконебазу, житлові будинки.

Після закінчення війни мешканці шахтарського селища взялись за відбудову зруйнованої шахти, будівництво нового житла, благоустрій території селища. Вже в 1947 році селище Гродівка відокремлюється з Ново-Павлівської сільської ради у самостійну Ново-Гродівську селищну раду з підпорядкуванням Красноармійській раді народних депутатів. В 1948 році розпочато будівництво шахти № 3 «Новогродівка», пізніше – шахти № 2 «Новогродівка». До 1953 року всі три шахти вступли до трудового строю. Значно змінилося селище Ново-Гродівка: стрімко зросли нові вулиці, були збудовані середня школа, гірничо-промислова школа, дитячий садок, магазини, їдальні, пекарня, лікарня, тощо. Роком раніше у восьмикілометрах від селища будівниче управління № 6 «Красноармійськшахтобуд» розпочало будівництво однієї з найбільших на той час шахт в Донецькій області – шахти «Котляревська 1-2» (на даний час – шахта «Росія»).

В 1958 році молоде селище Указом Президії Верховної Ради України було перейменовано в місто Новогродівка і віднесено до міст районного підпорядкування, яке увійшло до складу Селидівської міської ради, а з 1963 року – до адміністративного підпорядкування Селидівської міської ради народних депутатів.

В ті роки місто було відоме не тільки новобудовами, а й славетними трудовими перемогами. Десятки тисяч тон позапланового вугілля видобували колективи шахт №№ 1, 2, 3, достроково було здано в експлуатацію шахту «Котляревську 1-2», ряд передових шахтарських колективів та найкращі бригади були нагороджені високими урядовими нагородами.

На 60-70-ті роки приходиться інтенсивне містобудівництво: нові 4-5-типоверхові будинки, магазини, їдальня, середня школа, вже працюють поліклінічне та стаціонарне відділення міської лікарні, на вугільних підприємствах міста діють медичні пункти, завершено будівництво Палацу культури. В 1970 році прийняв перших відвідувачів санаторій-профілакторій «Здоров’я». В цей період введено в експлуатацію Центральну збагачувальну фабрику «Росія», що надало можливість працевлаштування жінок міста Новогродівка. Того ж року Міністерство авіаційної промисловості за рішенням ХХІІІ з’їзду КПРС видало наказ про будівництво філії Жуковського машинобудівного заводу в м.Новогродівка. і вже в 1972 році було завершено будівництво цеху № 1. пізніше було здано в експлуатацію цех № 2, збудовано гараж, котельню, адміністративну будівлю, їдальню, гуртожиток, інструментальну дільницю.

Місто продовжувало стабільно розвиватись і зростати.

На території міста розташовані три пам'ятника історії та кільтури: пам'ятник Т.Г.Шевченку - у міському сквері, пам'ятники «Загиблим    шахтарям», «Жертвам Чорнобилю» у міському парку. На залізничній станції Гродівка встановлена меморіальна дошка загиблим односельцям під час Другої Світової війни, на фасадах: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №9 – меморіальна дошка воїну - афганцю Жукову В.В., загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 імені Т.Шевченка – воїну - афганцю Кривоносову Є.Б.

Новогродівка – перше місто в Україні, яке впровадило передові технології в управлінні житлово-комунальним господарством – у 2007 році весь житловий фонд передано в утримання і обслуговування самих мешканців (ОСББ). На сьогодні створено 98 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. З них: 30 ОСББ входять в Асоціацію «Веста», 2 – в Асоціацію «Геста», 1- «Супутник» , 1 – «Мир».

На теперішній час в місті функціонує:  3 промислових  підприємства,   4 школи,  5 дитячих  садків, музична школа, Будинок дитячої творчості, бібліотека для дорослих та бібліотека для дітей, Центральна міська лікарня, Центр первинної медико-санітарної допомоги, підстанція швидкої  медичної допомоги. Розвинута інфраструктура підприємств побутового обслуговування населення та громадського харчування. Для дітей побудовані дитячі ігрові та спортивні майданчики.

ЛАСКАВО ПРОСИМО ВІДВІДАТИ НАШЕ ПРИВІТНЕ МІСТО!

Друк