Parse error in downloaded data
logo062

Історична довідка

Якщо їхати з центру Донецького кряжу, серця Донбасу – міста Донецька на захід по трасі Донецьк-Красноармійськ, то в 40 кілометрах праворуч від дороги можна побачити білі багатоповерхові будівлі – це новий мікрорайон міста Новогродівка.

Надзвичайно мальовничий пейзаж заворожує погляд: до міських багатоповерхівок підступає море золотавої пшениці та жовтих соняшників, і на цьому дивовижному фоні в блакитній димці велично височіють копри і терикони вугільних підприємств. Повноту картини довершують чисельні зелені масиви, які захищають сільськогосподарські угіддя та місто від степових вітрів.

Новогродівка – невеличке шахтарське містечко зі своєю 80-річною історією та традиціями. Це – місто доглянутих вулиць та затишних провулків, що потопають в зелені розкішних каштанів, струнких тополь, святково-урочистих ялинок. Все його життя пов’язане з вугіллям – чорним золотом Донбасу, в кожній родині новогродівців є представники шахтарської професії – мужні, сильні люди, обдаровані щирою душею

Місто живе і постійно оновлюється: у центрі міського парку – улюбленого місця відпочинку новогродівців – дбайливі руки наприкінці 80-х років звели чудовий стадіон, розбили алеї. Упорядковано центральну міську площу – місце проведення загальноміських святкових та урочистих заходів. В 1999 році було урочисто відкрито пам’ятник загиблим шахтарям. Всі роботи та їх основне фінансування були виконані трудовим колективом шахти «Росія» під керівництвом директора – Мірумяна Григорія Меліковича. Мальовнича оаза різноманітних зелених насаджень в самому центрі міста – міський сквер, в закладці якого брали активну участь депутати міської ради XVII скликання. В 2001 році в міському сквері було відкрито пам’ятник Великому Кобзарю – Т. Г. Шевченко, який було зведено спільно з територіальною громадою міста Калуш Івано-Франківської області. Для молодят міста стало доброю традицією покладати квіти до цих значущих для кожного новогродівця пам’яток.

Відлік своєї історії місто починає з 1939 року. Саме в цьому році розпочато будівництво шахти № 1 «Новогродівська». Поблизу від будівництва були споруджені дві житлові будівлі байрачного типу для шахтобудівельників. На будівництво шахти і нового селища потягнулись мешканці з навколишніх населених пунктів – Гришино, Желанна, Очеретино та інш.

Віроломний напад німецько-фашистських загарбників в червні 1941 року та окупація Донецького краю перервали мирну працю шахтарів. Матеріальні цінності і людей було евакуйовано. Ті, хто лишивсяна окупованій території, не підкорилися ворогу і чинили опір.

Відступаючи під нищівними ударами Радянської Армії, фашисти підірвали адміністративно-побутовий комбінат і котельню шахти № 1 «Новогродівська», затопили горні виробки, знищили промисловий комбінат, автоконебазу, житлові будинки.

Після закінчення війни мешканці шахтарського селища взялись за відбудову зруйнованої шахти, будівництво нового житла, благоустрій території селища. Вже в 1947 році селище Гродівка відокремлюється з Ново-Павлівської сільської ради у самостійну Ново-Гродівську селищну раду з підпорядкуванням Красноармійській раді народних депутатів. В 1948 році розпочато будівництво шахти № 3 «Новогродівка», пізніше – шахти № 2 «Новогродівка». До 1953 року всі три шахти вступли до трудового строю. Значно змінилося селище Ново-Гродівка: стрімко зросли нові вулиці, були збудовані середня школа, гірничо-промислова школа, дитячий садок, магазини, їдальні, пекарня, лікарня, тощо. Роком раніше у восьмикілометрах від селища будівниче управління № 6 «Красноармійськшахтобуд» розпочало будівництво однієї з найбільших на той час шахт в Донецькій області – шахти «Котляревська 1-2» (на даний час – шахта «Росія»).

В 1958 році молоде селище Указом Президії Верховної Ради України було перейменовано в місто Новогродівка і віднесено до міст районного підпорядкування, яке увійшло до складу Селидівської міської ради, а з 1963 року – до адміністративного підпорядкування Селидівської міської ради народних депутатів.

В ті роки місто було відоме не тільки новобудовами, а й славетними трудовими перемогами. Десятки тисяч тон позапланового вугілля видобували колективи шахт №№ 1, 2, 3, достроково було здано в експлуатацію шахту «Котляревську 1-2», ряд передових шахтарських колективів та найкращі бригади були нагороджені високими урядовими нагородами.

На 60-70-ті роки приходиться інтенсивне містобудівництво: нові 4-5-типоверхові будинки, магазини, їдальня, середня школа, вже працюють поліклінічне та стаціонарне відділення міської лікарні, на вугільних підприємствах міста діють медичні пункти, завершено будівництво Палацу культури. В 1970 році прийняв перших відвідувачів санаторій-профілакторій «Здоров’я». В цей період введено в експлуатацію Центральну збагачувальну фабрику «Росія», що надало можливість працевлаштування жінок міста Новогродівка. Того ж року Міністерство авіаційної промисловості за рішенням ХХІІІ з’їзду КПРС видало наказ про будівництво філії Жуковського машинобудівного заводу в м.Новогродівка. і вже в 1972 році було завершено будівництво цеху № 1. пізніше було здано в експлуатацію цех № 2, збудовано гараж, котельню, адміністративну будівлю, їдальню, гуртожиток, інструментальну дільницю.

Місто продовжувало стабільно розвиватись і зростати.

На території міста розташовані три пам'ятника історії та кільтури: пам'ятник Т.Г.Шевченку - у міському сквері, пам'ятники «Загиблим    шахтарям», «Жертвам Чорнобилю» у міському парку. На залізничній станції Гродівка встановлена меморіальна дошка загиблим односельцям під час Другої Світової війни, на фасадах: загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №9 – меморіальна дошка воїну - афганцю Жукову В.В., загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 імені Т.Шевченка – воїну - афганцю Кривоносову Є.Б.

Новогродівка – перше місто в Україні, яке впровадило передові технології в управлінні житлово-комунальним господарством – у 2007 році весь житловий фонд передано в утримання і обслуговування самих мешканців (ОСББ). На сьогодні створено 98 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. З них: 30 ОСББ входять в Асоціацію «Веста», 2 – в Асоціацію «Геста», 1- «Супутник» , 1 – «Мир».

На теперішній час в місті функціонує:  3 промислових  підприємства,   4 школи,  5 дитячих  садків, музична школа, Будинок дитячої творчості, бібліотека для дорослих та бібліотека для дітей, Центральна міська лікарня, Центр первинної медико-санітарної допомоги, підстанція швидкої  медичної допомоги. Розвинута інфраструктура підприємств побутового обслуговування населення та громадського харчування. Для дітей побудовані дитячі ігрові та спортивні майданчики.

ЛАСКАВО ПРОСИМО ВІДВІДАТИ НАШЕ ПРИВІТНЕ МІСТО!

Друк

Фотогалерея

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1