ГРОМАДСЬКА ОБІЗНАНІСТЬ ТА МОБІЛІЗАЦІЯ У ЗМІЦНЕННІ ЗДОРОВ’Я

Основа охорони здоров’я — це профілактика захворювань, а основа профілактики — система громадського здоров’я. Саме зараз і вибудовується система: вже затверджено Кабінетом Міністрів Україні Концепцію розвитку системи громадського здоров’я, створено Державну установу «Центр громадського здоров’я МОЗ України», затверджено медичну спеціальність з громадського здоров’я, створюються регіональні центри громадського здоров’я. Усі вищезазначені нововведення започаткували систем- роботу з побудови міцного підґрунтя функціонування служби громадського здоров’я по всій країні

ОДНИМ із основних завдань реформування медичної галузі є первое-:- від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров’я і ження захворювань.

Що таке «зміцнення здоров’я»? Адже кожен з нас розуміє це по-своєму. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що зміцнення  дає змогу людям краще його контролювати. Поняття «зміцнення здоров'я» за­широкий спектр соціальних і екологічних заходів, спрямованих на охорону  та покращення стану здоров’я окремих людей, поліпшення якості їхнього життя внаслідок корекції та профілактики першопричин поганого здоров’я, а не просто лікування хвороб.

ВООЗ виділяє три основних складових діяльності зі зміцнення здоров’я: висока якість управління в секторі охорони здоров’я, санітарна грамотність та здорові міста.

ВИСОКА ЯКІСТЬ УПРАВЛІННЯ В СЕКТОРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Діяльність щодо зміцнення здоров’я населення вимагає від осіб, які формують політику в усіх міністерствах і відомствах, питання здоров’я населення зробити центральним елементом державної політики. Для цього такі особи повинні врахувати наслідки кожного свого рішення для здоров’я населення і надати пріоритетний характер діям, що допоможуть людям уникнути хвороб і травм. Політика має підтримуватись якісною нормативно-правовою базою, яка б враховувала стимулювання приватного сектору та цілі громадського здоров’я. Наприклад, шляхом узгодження введення заходів зі збільшення оподаткування нездорових або шкідливих продуктів, таких як алкоголь, тютюн і продукти харчування з високим вмістом солі, цукру і жиру, з одного боку, і заходів, що стимулюють  торгівлю корисними продуктами, з іншого боку.

САHITAPHA ГРАМОТНІСТЬ

Щоб зробити правильний вибір, людям необхідно отримати відповідні знання, навички та інформацію, наприклад, про продукти, які вони споживають, і послуги охорони здоров’я, які їм необхідні. Крім того, в кожного має бути можливість обирати що корисне для здоров’я. І, нарешті, потрібно забезпечити такі умови, в яких громадяни зможуть вимагати від держави прийняття рішень, що сприятимуть подальшому зміцненню здоров’я населення.

ЗДОРОВІ МІСТА

Міста відіграють ключову роль у забезпеченні зміцнення здоров’я. Лідерство політична воля на муніципальному рівні - невід’ємні умови для міського планування, благополучного для здоров’я мешканців, нарощування профілактичних заходів на рівні місцевих громад і закладів первинної медико-санітарної допомоги. Зі здорових міст будуються відповідні країни і, як наслідок, стає здоровим людство.

Зазвичай про громадське здоров’я йде мова в тому випадку, коли кількість людей на які впливають захворювання, становить понад 1000 осіб.

У XIX сторіччі проривом у громадському здоров’ї стали побудова в європейських містах водогонів та колонок з питною водою та початок масової вакцинації.

У наступному ж столітті — це винахід антибіотиків, які у два рази продовжили тривалість життя людства.

Нині добре сформульовані завдання розвитку потреб людства з метою підвищення стандартів життя. І рушієм цих процесів має бути громадське здоров’я.

Розбудова системи громадського здоров’я в Україні є однією з вимог про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Відповідно до Резолюції  EUR/RC61 /R2 до «Європейського плану дій зі зміцнення потенціалу та послуг  охорони громадського здоров’я» система громадського здоров’я включає 10 основних оперативних функцій охорони громадського здоров’я:

  • епіднагляд та оцінка стану здоров’я і благополуччя населення;
  • моніторинг та реагування на небезпеки для здоров’я, в т. ч. при надзвичайних ситуаціях в галузі охорони здоров’я;
  • захист здоров’я, включаючи забезпечення безпеки навколишнього середовища, праці, харчових продуктів та ін.;
  • зміцнення здоров’я, включаючи вплив на соціальні детермінанти і скорочення нерівностей за показниками здоров’я;
  • профілактика хвороб, включаючи раннє виявлення порушень здоров’я
  • забезпечення стратегічного керівництва в інтересах здоров’я і благополуччя.
  • забезпечення сфери суспільної охорони здоров’я кваліфікованими кадрами достатньої чисельності;
  • забезпечення стійких організаційних структур фінансування;
  • інформаційно-роз’яснювальна діяльність (адвокація), комунікація та на мобілізація в інтересах здоров’я;
  • сприяння розвитку досліджень в галузі суспільного здоров’я для наукового обґрунтування політики і практики.

Що таке «система громадського здоров’я»?

Це мережа закладів і кадрів, а також партнерів Центрів громадського здоров’я : Партнери — це і науково-дослідні установи, громадські організації, заклади освіти та охорони здоров’я, заклади комунального господарства тощо.

Громадське здоров’я — це система наукових, політичних, економічних,  медико-соціальних заходів, спрямованих на організацію зусиль суспільства,  державних та недержавних інституцій, громад та окремих осіб щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань, продовження активного і працездатного віку шляхом забезпечення умов, за яких люди можуть бути здоровими, а також заохочення до здорового способу життя.

У центрі уваги громадського здоров’я — поліпшення здоров’я та якості шляхом профілактики і лікування захворювань та інших чинників, що впливають на фізичне і психічне здоров’я, через спостереження випадків і пропаганди здорового способу життя. Сучасна практика громадського здоров’я вимагає міждисциплінарної команди фахівців багатьох спеціальностей.

Друк E-mail