70-ті роковини масової депортації цивільного населення західноукраїнських областей

21 жовтня 2017 року виповнюються 70-ті роковини масової депортації цивільного населення західноукраїнських областей

до Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської обастей колишнього СРСР, що увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід». Головним завданням операції радянських каральних органів було послабити національно-визвольний рух в Україні. Протягом одного дня тоді примусово виселили понад 76 тис.осіб.

Суспільно-економічні та ідейно-культурні перетворення в Галичині, на Волині та Буковині у другій половині 1940-х років, що здійснювалися  сталінським керівництвом силовими методами, без урахування національної, релігійної cпeцифiки регіону, масові peпpeciї спонукали до поширення опозиційних настроїв, зростання акцій непокори серед місцевого населення.

Поступово протидія тотальній «радянизації» західних областей переросла в затяжний та масштабний збройний конфлікт. У результаті, в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років Західна Україна та частково низка інших областей Правобережжя перетворюється на арену кривавої боротьби між УПА та ОУН з одного боку, i радянськими владними структурами - з другого.

Заради послаблення національно-визвольного руху в Західній Україні радянська влада вдається до каральних акцій проти місцевого мирного населення, звинуваченого у співпраці та співчутті повстанцям.

Лише впродовж 1944 року з Волинської, Дрогобицької, Львівської, Рівненської, Станіславської, Тернопільської областей було відправлено в заслання 4 724 родини загальною кількістю 12 762 oci6.

 «Глибоке очищення» західноукраїнських земель від симпатиків ОУН i УПА продовжилося i в наступному році. Примусової депортації у 1945 році зазнали 7 393 родини повстанців у кількості 17 497 oci6. У перший повоєнний рік із західноукраїнського регіону було вилучено 2 612 сімей «антирадянського елементу» (6 350 oci6). Всього, за даними Галузевого державного архіву СБУ, у 1944-1946 роках з терен Західної України у віддалені міецевості СРСР було депортовано 14 728 родин учасників національно-визвольного руху в кількості 36 608 oсi6.

Найбільша депортація населення iз Західної України відбулася в жовтні 1947 року. Вона увійшла в iсторію під кодовою назвою операція «Захід» («Запад»). Задум провести чергову i наймасштабнішу репресивну акцію належить заступнику міністра державної безпеки СРСР генерал-лейтенанту С.Огольцову та міністру державної безпеки УРСР генерал-лейтенанту С.Савченку, які в спільному листі на ім'я міністра держбезпеки СРСР генерал-полковника В.Абакумова від 24 травня 1947 року просили дозволу від МДБ СРСР продовжити депортаційну практику, мотивуючи своє прохання таким чином: «Виселення сімей оунівців та бандитів, як показав досвід, стало вельми ефективним засобом боротьби з оунівським підпіллям та бандитизмом, значною мірою сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів, штовхало тих, хто з'явився з повинною, на активну боротьбу з бандами, скорочувало базу пособників, так як місцеве населення, боячись такої  penpeciї, як виселення сімей, відмовлялось надавати бандитам матеріальну допомогу».

Всього в операції «Захід», що почалася о шостій годині ранку 21 жовтня, було задіяно 15 750 осіб керівного складу силових відомств та близько 30 тисяч солдат, Акція насильного переміщення великої кількості людей розроблялася співробітниками МДБ за всіма канонами військової  операції.

Ще 10 вересня 1947 року Рада Miністрів CPCP ухвалила указ «Про виселення iз західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської  членів родин «оунівців» i активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».

Результати операції «Захід» було підбито у кінці жовтня 1947 року. Міністр внутрішніх справ CPCP С.Круглов у листі на ім'я заступника голови Ради Mіністрів CPCP Л.Берії доповідав про вилучення протягом доби із західних областей України 26 682 сімей спецпереселенців або 76 192 особи, в тому числі чоловіків - 18 866, жінок - 35 152, дітей - 22 174.

Майно,   що   належало   виселеним,   було   конфісковано   та   передано колгоспам. На вcix депортованих чекали каторжні роботи в копальнях i колгоспах  Сибіру.  3  них у  примусовому  порядку  було  направлено  на підприємства вугільної промисловості 21 380 сімей (60 814 чол.).

Kpiм того, 5 264 сім’ї (15 202 особи) «активних українських націоналістів» під конвоєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та у сільському господарстві.

 

Друк