Правові проблеми – за межами прав національних меншин

Новогродівський міський відділ

державної реєстрації актів

 цивільного стану інформує:

Mova bgПотреби ромів через соціальні проблеми виходять за межі захисту прав національних мешин. Це доводить і досвід Центрів правової інформації та консультацій. Основні невирішені проблеми, з якими роми звертаються до юристів: неможливість отримати основні документи, зареєструвати житло, отримати соціальні виплати, медичну допомогу, освіту, соціальна та інформаційна ізоляція, тотальна бідність та інші. Тому саме ромська громада потребує додаткових позитивних дій. І хоча Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реалізації стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року, механізмів реалізації не розробив. Самотужки розв’язати клубок проблемних питань роми не в силах. Причини – різні. Зокрема, цікавим є той факт, що свої проблеми роми не ідентифікують як правові. Вони (правові проблеми) часто мають соціальне підґрунтя. Так, за результатами спільного опитування Міжнародного фонду «Відродження» та Харківського інституту соціальних досліджень,  саме низький соціальний статус ромів є одним із найголовніших бар’єрів, що перешкоджають розв’язанню правових проблем. Сьогоднішні проблеми ромського народу мають, перш за все, соціальне, а не етнічне підґрунтя: жертвами множинної дискримінації роми стають, в першу чергу, через обмежені фінансові й соціальні можливості реалізувати свої права. Часто ізольованими від суспільства роми стають і через культурні особливості, певний стиль життя. Проблеми, що виникають, вони воліють вирішувати здебільшого у своїй громаді, не вірячи в допомогу державних структур.  Це є ще й наслідком боязні бути присоромленими через свою неосвіченість, відсутність елементарної грамотності, можливості чітко висловити думки, нерозуміння того, що від них вимагається – часто навіть через елементарне незнання державної мови.Саме тому ефективним є залучення до допомоги юристів ромської національності, які користуються заслуженою довірою серед ромів, знають їх проблеми зсередини. Наприклад, Центр із Павлограда використовує послуги ромського посередника, щоб отримати доступ до цільової групи. Роми, які вже отримували від Центра правову допомогу, звертаються й надалі з питань, що потребують допомоги юриста. Інші представники ромської національної меншини звертаються лише за рекомендацією представників своєї соціальної групи. Ще один яскравий приклад – юрист Мукачівського центру  Рената Балог. Дівчина народилася і до 14-ти років росла в ромському таборі в Мукачевому. Рената вивчилася на юриста в Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП) і тепер працює в центрі правової інформації та консультації, створеному на території табору, в колишньому будинку батьків дівчини. Вперше в історії мукачевського табору ромів безкоштовно консультує юрист. Рената допомагає відновлювати паспорти, оформляти свідоцтва про народження дітей, представляє інтереси ромів у судах. Її історія стала основою сюжету одного з документальних фільмів циклу «Ромська мрія » – історій успіху чотирьох ромів, мешканців таборів Закарпаття. Водночас, залучаючи до допомоги юристів не з числа ромів, суспільство швидше подолає соціальну ізоляцію ромів, вважають правозахисники. Діалог з ромами потрібно розпочинати: як такого, його ще не було, вважають юристи всього світу - треба йти і допомагати.

 

Друк