Чисто

17°C

Новогродівка

Чисто

Вологість: 42%

Вітер: 17.70 km/h

logo062

10 МІФІВ ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ (2)

Останнім часом поширюється багато міфів та «страшилок» про медичну реформу в Україні. Ми зібрали 10 найпопулярніших з них та написали правду про зміни, які відбудуться в українській системі охорони здоров’я після того, як парламент ухвалить урядові законопроекти

МІФ 1. МЕДИЦИНА СТАНЕ ПЛАТНОЮ І ДУЖЕ ДОРОГОЮ

Безкоштовної медицини в нашій країні не існує. 90% ліків купуються особисті кошти громадян. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмов­ляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому казати, що медицина СТАНЕ платною і дуже дорогою — неправильно. Вона ВЖЕ зараз платна й дуже дорога.

Реформа запроваджує нові, чіткі, однакові для будь-якого громадянина правила в медичній системі. Щодо кожної медичної послуги буде конкретна інформація — чи оплачена вона державою, чи профінансована повністю або частково?

З’явиться чіткий список послуг, які будуть на 100% профінансовані державою.

Так, безоплатною для пацієнта залишатиметься первинна допомога — послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів.

Безоплатною буде також екстрена допомога — якщо ви потрапите до лікарні внаслідок різкого погіршення стану здоров’я (серцевий напад, інсульт, гострий апендицит тощо), після ДТП чи побутової травми.

Безоплатною для пацієнта буде й паліативна допомога, яку надають смертельно хворим (насамперед адекватне знеболювання).

Стовідсотково оплачуватимуться й ведення вагітності, пологи та лікування дітей. Цього вимагають міжнародні Конвенції про права дитини та про з материнства, ратифіковані Україною.

Медичні послуги вторинного (спеціалізованого) та третинного (високоспеціалізованого) рівня також фінансуватимуться державою, але за окремі з них можлива невелика співоплата пацієнта. Вона буде набагато нижчою, ніж діюча нині

Стануть зрозумілими чіткі механізми, яким чином можна покрити цю доплату і людей, для яких дуже проблематично заплатити навіть невеликі кошти. Такими механізмами є окремі програми, наприклад, медичні субсидії, програми певних захворювань. Для дороговартісного лікування, як і зараз, існують цільові програми. Залишаться програми з лікування онкології, СНІДу та інші.

МІФ 2. МЕДРЕФОРМА ПРИЗВЕДЕ ДО ЗАКРИТТЯ ЛІКАРЕНЬ І ЗВІЛЬНЕННЯ МЕДИКІВ

У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи і Національної служби здоров’я будуть укладені з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги. Але з часом конкуренція та принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів —малопотужні, погано оснащені й головне — малозавантажені лікарні, в яких просто небезпечно лікуватися, перепрофілюють під реальні потреби населення, наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси, які отримуватимуть і за конкретні послуги.

Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи можуть залишитися лише ті, до кого не захочуть йти люди. Хороший лікар завжди матиме потік пацієнтів та гідну оплату за свою роботу! Реформа сприятиме тому, що лікарі конкоруватимуть за пацієнта.

Варто підкреслити, що впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада.

Саме громади мають вирішити, які з них потрібно підсилити, а які перепрофілювати,  держава висуває лише технічні вимоги щодо доїзду до лікарні та її мінімального навантаження (кількість пологів, оперативних втручань).

Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади. Зі свого боку, держава виділяє цільову інвестиційну субвенцію на підсилення опорних закладів та перепрофілювання слабких та маловавантажених.

 МІФ 3. СЕЛА ЗАЛИШАТЬСЯ БЕЗ ЛІКАРІВ

У селах людей найбільше турбує доля фельдшерів та ФАПів. ФАПи нікуди не зникнуть.Фельдшери не замінятимуть роботу лікаря, але стануть його сателітами,  помічниками, для того, щоб у найвіддаленіших селах був доступ до медичної допомоги.

У 2018-му році середня виплата на первинній ланці становитиме близько 370 грн на одного пацієнта, в 2019-му — 450 грн. Якщо підсумувати виплату 2000 пацієнтів, це забезпечить річний дохід держави 740 000 грн у 2018 році та 900 000 грн у 2019-му. До цих сум включено оренду приміщень, робот, лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове по­криття витрат на аналізи. Проте держава не фінансуватиме оплату ліків.

Сільська медицина ніколи раніше не мала таких коштів, і дуже радує те що реформа дає нарешті змогу розпочати пряме фінансування.

Місцеве самоврядування матиме свої можливості для підвищення якості життя лікаря. Наприклад, якщо громада побудує гарну амбулаторію та житло для лікаря, яке здасть в оренду за 1 грн, то знайти лікаря та запросити його на роботу буде значно легше. Розмір фінансування, що виділятиметься з держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, однаковий на всій території країни. Проте життя в сільській місцевості дешевше, ніж у місті, а отже, за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільському фактично не загрожуватиме конкуренція.

 ВАЖЛИВО ЗНАТИ!

Сільська медицина ніколи раніше не мала таких коштів, і дуже ра­дує те, що реформа дає нарешті змогу розпочати пряме фінансу­вання.

Його обиратимуть всією громадою, і декларацію з лікарем укладуть всі мешканці села, а він отримуватиме гроші за їх медичне обслуговування Проте це не означає, що в селах зможуть працювати непрофесійні лікарі та у мешканців не буде альтернативи — громада може відмовитися від поганого лікаря і запросити іншого.

МІФ 4. ДОВЕДЕТЬСЯ ПЛАТИТИ ДВІЧІ: ОФІЦІЙНО У КАСУ ТА ХАБАР ЛІКАРЮ

Оскільки буде визначено загальновідомий тариф на послугу, то підстави давати хабарі зникнуть. З державного бюджету будуть профінансовані всі необхідні видатки для надання конкретної послуги.

Щороку держава офіційно інформуватиме громадян про кількість і вар­тість послуг, які вона покриватиме на 100%, а які — частково. Всі співоплати будуть офіційними, прозорими і відкритими. Відмова лікаря надати допомогу чи ліки, що входять до гарантованого пакету медичних послуг, або будь-які вимоги з боку медперсоналу сплатити додаткові неофіційні кошти — злочин, передбачено відповідальність, в тому числі кримінальну.

У разі неправомірних дій лікаря пацієнт завжди зможе поскаржитися Національну службу здоров’я (далі— НСЗУ), яка здійснюватиме контроль за дотриманням лікарями та медичними закладами умов контрактів на обслуговування населення. НСЗУ має право розірвати контракт з чи медзакладом на обслуговування пацієнтів у разі порушення умов контракту.

МІФ 5. ДО ЛІКАРЯ-СПЕЦІАЛІСТА МОЖНА БУДЕ ПОТРАПИТИ ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ

Не відповідає дійсності. Кожна людина в разі необхідності зможе звернутися до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту Доведеться сплатити повну вартість лікаря та лікування.

Якщо ж ви звертаєтеся до нього за направленням сімейного лікаря, вартість лікування та необхідних медичних засобів повністю або з невеликою тою відшкодує держава.

МІФ 6. РЕФОРМА СУПЕРЕЧИТЬ КОНСТИТУЦІЇ

Завдяки медреформі держава нарешті почне виконувати статтю 49 Конституції України. Це питання було врегульоване завдяки розмежуванню понять медична допомога та медична послуга. Адже компонент медичної допомоги в тарифі послуги завжди оплачуватиме держава, як того й вимагає Конституція.

Це підтвердило Міністерство юстиції України, яке зазначає, що проект Закону «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» відповідно до статті 49 Конституції України у системному зв’язку зі 95 Конституції України.

У статі 49 Конституція України встановлює, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога безоплатно. Безоплатність згідно з рішенням Конституційного Суду України  від  29 травня 2002 р. № 10-рп/2002 означає, що особа не повинна відшкодовувати вартість медичної допомоги ні у вигляді будь-яких платежів, ні у будь-якій іншій формі, незалежно від часу надання медичної допомоги. Зазначене не позбавляє можливості надання громадянам медичних послуг, які за межі медичної допомоги, за окрему плату.

Згідно з Законопроектом про державні фінансові гарантії, медична допомога в повному обсязі надається громадянам за рахунок коштів державного бюджету. На первинному рівні та в разі настання екстреної ситуації держава оплачуватиме 100% всього необхідного лікування та, що важливо, медикаментів згідно з деталізованим описом. Це покриватиме близько 80% усіх звернень за медичною допомогою.

На вторинному і третинному рівнях держава гарантує 100% оплату медичної допомоги та часткову оплату інших медичних послуг і лікарських засобів, входять до складу лікування.

Законопроект не передбачає стягнення з громадян жодної плати за необхідну їм медичну допомогу. Медичні послуги, що виходять за рамки медичної допомоги, на вторинному та третинному рівні можуть співоплачуватися державою та самим громадянином (наприклад, за рахунок добровільного медичного страхування)

 Скажімо, медична допомога під час пологів завжди покривається державою. Разом з тим, співоплата може стягуватися за покращену одномісну палату або виклик персонального лікаря. Таким чином, співоплата не буде бар’єром для отримання допомоги.

Згідно із Законопроектом пацієнти зможуть отримувати необхідне їм лікування за рахунок бюджетних коштів у постачальників медичних послуг по Україні, незалежно від місця реєстрації, за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» (на відміну від існуючої системи, де особа може отримати безкоштовну ме допомогу тільки у тих закладах, до яких вона «прикріплена»). Це сприятиме підвищенню доступності медичного обслуговування для населення.

МІФ 7. НА РЕФОРМУ НЕ ВИСТАЧИТЬ ГРОШЕЙ

Звичайно, реформи не бувають безкоштовними. Перебудова, переоблад­нання та перепрофілювання лікарень вимагатимуть інвестицій. Необхідно буде й інвестувати кошти в перенавчання лікарів.

Власники лікарень та інших медзакладів — міста, райони, об’єднані територіальні громади (ОТГ) — вже зараз зацікавлені в розвитку своєї медичної інфраструктури. Тому Уряд вирішив виділити окрему інвестиційну субвенцію на цілі переобладнання та перепрофілювання закладів.

Крім того, МОЗ України розрахував прогнозні обсяги витрат на oxopoну здоров’я відповідно до Календарного плану реформи, який передбачає покроков зміни протягом 2018-2020 рр.

Згідно з прогнозованими даними, протягом цього періоду очікується зростав ня реального валового внутрішнього продукту України в середньому на 3,19% на рік. Запровадження офіційної співоплати за медичні послуги пропонується розпочати поступово, з поетапним збільшенням частки відповідних надходжень у міру розширення послуг вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, що надаватимуться за новим принципом. Згідно з проведеними розрахунками, частка витрат за рахунок офіційної співоплати не перевищуватиме 13,3% від загального обсягу витрат галузі у 2020 році.

Щодо оплати самого лікування, нинішня система фінансування ліжко-місця: неефективна, якість послуг дуже низька. Запуск нової моделі оплати послуг за лікування

реального пацієнта дасть змогу підвищити якість лікування і профілактики за ті ж самі гроші. Проте надзвичайно важливе значення має й зростання коштів, що виділяються на лікування з бюджету.

МІФ 8. РЕФОРМА ПОГЛИБИТЬ КАДРОВИЙ ГОЛОД ЛІКАРІВ ЩЕ БІЛЬШЕ БРАКУВАТИМЕ

З впровадженням реформи молодь навпаки отримає фінансову мотивацію до роботи на посаді лікаря. За статистикою, в Україні налічується 31 лікар на 10тис населення, що зіставляється з показниками європейських країн. Разом з тим, є певний дисбаланс в спеціалізації. Так, маємо надлишок стоматологів, акушер-гінекологів та, зокрема, дефіцит сімейних лікарів. Медична реформа врегулює дану проблему, адже оплата за послугу та суттєве підвищення заробітної плати ­на первинній ланці дадуть змогу ліквідувати цей дисбаланс на ринку праці.

 МІФ  9. нсзу - це фінансовий «монстр», який розпоряджатиметься 80 МЛРД ГРН

НСЗУ не має цих коштів. Гроші акумулюються в державному бюджеті та зберігаються на на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та підписує договори з медичними закладами і лікарями-ФОП.

З усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки вона, як центральний орган виконавчої влади, буде підконтрольна таким контролюючим органам, як Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК. У законі виписано прозору процедуру вибору керівника через конкурс, яка є аналогічною до вибору керівника НАБУ. Це нівелюватиме ризики очолення НСЗУ людиною з сумнівною репутацією.

МІФ 10. НСЗУ НЕ МОЖЕ НАДАВАТИ ПОСЛУГИ И ОДНОЧАСНО КОНТРОЛЮВАТИ ЇХНЮ ЯКІСТЬ

Це не відповідає дійсності. Контроль якості послуг може бути різним — на рівні якості медичної допомоги та на рівні дотримання умов договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію — за МОЗом.

Якщо ж мова йтиме про якість обслуговування, то це компетенція НСЗУ. Наприклад, коли замість 4-місної палати, як це прописано в договорі, пацієнта поклали в 6-місну, або сказали, що немає ліків, хоча вони повинні бути, оскільки за них сплачено бюджетні кошти і вони входять до стандарту лікування. Тобто НЗСУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само, як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору.

Фотогалерея

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1