Хмарно

9°C

Новогродівка

Хмарно

Вологість: 95%

Вітер: 14.48 km/h

logo062

Медична декларація (2)

До полікліники-як до банку. Нещодавно МОЗ опублікувало проект документів, які пов’язані з рефор­муванням первинки. Як і раніше повідомлялося, сімейним, дільничним лікарям або терапевтам, педіатрам з приватного чи державного сектора потрібно буде укладати договори з громадянами на медичне обслуговування. Примірний до­говір чомусь назвали модним зараз словом — «декларацією».

І це насторожує.. Начебто «боротьба з корупцією» дійшла вже й до поліклінік, але не хвилюйтеся — ніяких фінансових звітів про майно в медичній декларації не міститься. Цей документ пацієнт повинен заповнити й завірити в присутності лікаря. Тож давайте разом його проаналізуємо

Хочу попередити, що я не збираюся «жбурляти каміння» у реформаторів МОЗ Реформи потрібні. Хоча б якісь. Проте нововведення мають бути без зайвого папе­рового навантаження, прозорі й зрозумілі для кожного пересічного громадянина

Ми — лікарі та пацієнти — давно чекаємо на справжні зміни. Гасло «гроші ходять за пацієнтом» проголошував кожен міністр МОЗ, але на практиці «гроші йдуть від пацієнта». За статистикою кожна українська сім’я з річних податків сплачує 4500 грн на потреби медицини. Чому ж не вистачає цих грошей хоча б на безкоштовні послуги поліклінік? Дослідження УЗД розписані на рік наперед рентгенплівку купуєш за власні кошти, аналізи не завжди безкоштовні, а технічний стан деяких поліклінік нагадує радянський занепад. Мабуть, гроші надходять не на те покращення, про яке нам розповідають з високих трибун, і десь зникають, так і не дійшовши до пацієнта.

Головним показником наповненості поліклінік є кількість відвідувань закладі населенням. За реформою держава гарантуватиме кожній людині певний пакет медичних послуг. Поліклініки пропонують такі послуги, а держава їх закуповуватиме. Послугу профінансують в тому закладі, куди звернеться за допомогою хворий. Пацієнт укладатиме договір на медичне обслуговування з обраним ним сімейним лікарем, розпорядник державних коштів — Національна служба здоров’я — його фінансуватиме. Отже, для оформлення відносин лікар-пацієнт- з’явиться юридичний документ — декларація про вибір лікаря первинної ме­дичної допомоги.

ОБГОВОРЮЄМО ДЕКЛАРАЦІЮ

Як не дивно, але декларація про вибір лікаря первинної медичної допомоги поміщається на одному аркуші паперу. Попри більшість досить простих запитань, наведених у ній, деякі насторожують та спантеличують. Здавалося б, пацієнт прийшов до поліклініки на прийом до дільничного лікаря, проте замість звичайних запитань з амбулаторної медичної картки від хворого вимагають цікаві уточнення — паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Начебто пацієнт дверима помилився та зайшов до банку. Що більше — доведеться відповідати й на дуже незвичні для лікувальної установи запитання.

Пункт 5 — місце народження

Навіщо цей пункт з’явився в медичній декларації зовсім незрозуміло. Зда­лася, в ньому приховали суперечливе запитання про громадянство, адже в даному пункті треба зазначити країну та місце народження. Яка різниця, якщо, скажімо, це людина похилого віку, де вона народилася ЗО років тому — в іншій країні, чи сусідньому місті? Невже вона, маючи українське громадянство, не отримає належної медичної допомоги лише тому, що народилася, припустимо, в російському Ленінграді? Уявляю собі хворого дідуся у вишиванці, який народився в російському містечку, а тут лікар ставить такі недоречні запитання. Ситуація, наче на допиті. До речі, такого дідуся спантеличить і питання про персональну адресу електронної пошти (пункт 11). Добре, що його не обов’язково заповнювати.

Пункти 13 та 14 — місце прописки та проживання

Багато років влада обіцяє прибрати інститут прописки з паспортної ідентифікації людини. Але це лише гасла. Прописка жила, живе і буде жити в свідомості чиновника. Знайшлося їй місце й серед запитань медичної декларації. Якщо адреса прописки та місце перебування громадянина різні, то й у декларації вони зазначаються в окремих пунктах. Цікаво, як відповідатимуть на таке запитання бабусі, які здають в оренду своє житло, перебуваючи тим часом у родичів? А раптом ці дані передадуть до податкової?

Дивна річ ця прописка, її обов’язково звіряють на лікарських прийомах. Живеш начебто в одній країні, а ставлення до тебе, як до гостя. Сплачуєш податки в єдину державну скарбницю, але безоплатну допомогу ти можеш отримати лише за місцем прописки.

   У пунктах 13.1 та 14.1 потрібно зазначати ще й поштовий індекс адреси пацієнта за пропискою та місцем фактичного перебування. У зв’язку з цим важлива порада лікарям — тримати поруч з медичними довідниками ще й довідник по­дових індексів. Так, лікарі тепер нагадуватимуть своїм пацієнтам не тільки зріст, вагу та артеріальний тиск, а ще й поштовий індекс. Хоча, хтозна, можливо, між лікарем та пацієнтом відбуватиметься таємне листування, що не заборонено у межах лікарської таємниці. Смішно? Сумно...

 Пункт 14.6 — відмова від допомоги

Цитую розробників проекту декларації: «Якщо пацієнт відмовляється від надання первинної медичної допомоги за місцем проживання (перебування), він має поставити свій підпис навпроти пункту 14.6». Це найсуперечливіший пункт документа.

Припустимо, я мешкаю в Шевченківському районі Києва, обираю собі сімей­ного лікаря з приватної клініки Солом’янського району (це не забороняється в рамках нового фінансування гарантованого пакету послуг) та підписую з ним декларацію. Тобто виходить, що, обравши собі лікаря не за місцем проживання. я маю поставити підпис під пунктом 14.6, у такий спосіб відмовившись від медичних послуг своєї (за місцем перебування) поліклініки. Що ж в такому випадку повинен робити сімейний лікар, виписуючи направлення до вузьких спеціалістів або на діагностичні та лабораторні дослідження? Виписувати такі направлення лише в медичні заклади Солом’янського району? Адже я відмовився від обслуговуванню у своєму Шевченківському районі. Поясніть мені, будь ласка, автори проекту реформаторської декларації, для мене відтепер вже замкнено двері поліклініки за місцем проживання?

Пункт 16 — слово пароль, або гра в шпигунів

Пам’ятаєте, ще за радянських часів був пароль, який відкривав громадя­нам усі таємні двері до привілеїв: «Я від Івана Івановича». У запропоновану декларації слово-пароль відкриває новий, електронний простір — «E-Health» Декларація про вибір лікаря буде першим офіційним джерелом інформації, що наповнюватиме новий проект МОЗ — електронний реєстр пацієнтів Україну «Е-Health». Так, нарешті, в нашій державі замість паперового архіву з’явиться сучасна електронна база пацієнтів. Усі персональні дані з медичної деклара­ції вноситимуть до бази «Е-Health». Важливо пам’ятати, що декларація буде своєрідним медичним страховим полісом від держави, тому заповнювати її потрібно розбірливим почерком.

Пароль — це не гра в шпигунів, а ключ до безпеки ваших персональних даних. Щоб перевірити дані або ідентифікувати пацієнта, наприклад, зателе­фонувавши йому, потрібен своєрідний шифр — слово-пароль. Тобто, назива­ючи пароль, пацієнт підтверджує свої персональні дані з медичної декларацією. За такою схемою працюють служби електронної пошти та банки. Зазвичай паролем є дівоче прізвище матері, яке слово обере пацієнт — його справа. Завдання лікаря пояснити, для чого такий пункт потрібен, та запропонувати варіанти пошуку слова для пароля.

Висновок

Нововведення завжди викликають багато запитань. Знайшлися такі й у проекті медичної  декларації. Нині проект ще чекає на своє узаконення, тож у розробників є час відредагувати всі суперечливі пункти і, можливо, скоротити, або взагалі прибрати  їх. Незважаючи на усі суперечності не такої вже простої реформаторської медичної декларації, сподіваємося, що поправки до неї таки внесуть  — і впровадять у наше життя.

bank 49810 97640

Фотогалерея

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

Наше місто

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1

  • Банер 1